Археологія Закарпаття
Зачекайте, триває загрузка...

Розкопки Королівського замку Нялаб

 Замок Нялаб – одна з ключових пам’яток Закарпаття епохи пізнього середньовіччя і раннього періоду нового часу. Розташований він на північній окраїні селища Королево Виноградівського району. Висота замкової гори 52 м. З її вершини відмінно проглядається долина р. Тиси, яка протікає за 300 м від підніжжя.

8005px-Korolevo

Центральна частина фортеці трапецієподібної форми, площею 52×47 м. Розміщена вона на північному заході вершини гори. За 30 м від основної замкової споруди проходила додаткова захисна лінія з будівлею прямокутної форми. На північно-східному боці урочища зведений бастіон клиноподібної форми, розміром 10,15×9,65 м. Письмові джерела свідчать про функціонування замку з першої половини XIV до третьої чверті XVII ст.

Археологічне вивчення пам’ятки експедицією Ужгородського національного університету здійснювалося у 2007, 2011, 2012 та 2013 роках. Простежена стратиграфічна ситуація, підкріплена значною колекцією речового матеріалу, дозволяє говорити про життєдіяльність на укріпленому пункті щонайменше з початку XIV до середини XVII ст., що узгоджується з інформацією письмових джерел.

З метою вивчення внутрішнього планування замку Нялаб, у польовому сезоні 2014 року його дослідження було продовжене. Біля південної стіни основної замкової споруди закладений розкоп IIІ. Східним профілем він примикав до розкопу IІ, де у 2013 році виявлені розміщені одна над іншою житлові кімнати 1а та 1б. Розбирання поверхневих завалів каміння дозволило обмежити площу розкопу ІІІ стінами кімнати 2 (36,5 м²). Приміщення чотирикутної форми, північна та південна стіни трохи заокруглені. Довжина східної стіни – 6 м, південної – 7,1 м; західної – 7,2 м, північної – 4,4 м. Вхід до кімнати та невелике вузьке вікно знаходилися з північного боку, зі сторони внутрішнього замкового дворика.

Потужність культурного шару на дослідженій ділянці – 4,5 м. Стратиграфічні спостереження дозволили виділити два горизонти. Горизонт I (від сучасної поверхні до 3,2 м) складався, в основному, з масивних уламків стін, завалів великого андезитового каміння, штука- турки та цегли, що однорідною масою заповнили житлове приміщення. Серед уламків стін виявлена значна кількість шліфованих рельєфних кам’яних плит, на одній з яких зображений герб роду Перені (розвернута у лівий бік літаюча чоловіча бородата голова у коротких лапах тримає корону) (Рис. 1, 1). Також зафіксовані фрагменти шліфованих кам’яних блоків, прикрашених рослин- ним орнаментом, а на одному уламку збереглася частина напису – NVS. З ін- дивідуальних знахідок горизонту відзна- чимо угорську монету і норімбергський жетон для рахівниці кінця XV – першої половини XVI ст.

232222

У нижній частині горизонту І, біля західної стіни кімнати, за 0,6 м від входу до приміщення, виявлений завал кахляної печі. Її основа (розміри 1,6×1,3 м) знаходилася на рівні підлоги і була складена з невеликих туфових блоків. З південного та західного боків на туфову подушку були вертикально поставлені та з’єднані між собою залізною скобою дві кам’яні плити. Вони складали основу конструкції нижнього ярусу печі, до якого входили більше 60 мископодібних кахлів. Верхній ярус печі був зібраний з коробчастих неполив’яних кахлів з рослинним орнаментом, зеленоглазурованих коробчастих плиток з рослинним декором і зооморфними (єдинороги, дракон) зображеннями (Рис. 1, 2–3). Верхню окантовку печі представляли зеленоглазуровані пластинчаті кахлі, увінчані арфоподібними наліпами.

Дрова до печі завантажувалися з самої кімнати, а відвід диму здійснювався через масивний керамічний димар (висота – 0,86 м; діаметр нижнього отвору – 0,48 м; діаметр верхнього отвору – 0,3 м). Оздоблення значної кількості кахлів лускоподібним декором, виконане в єдиній художній манері, свідчить про їх спеціальне виготовлення для даної печі. Її зведення за морфологією плиток і датою на кахлі з єдинорогами (1610) (Рис. 1, 2) визначаємо першими десятиліттями XVII ст.

korolevo-1

Горизонт ІІ (3,2–4,5 м) залягав нижче рівня підлоги кімнати. Складався він з глини зі значним вмістом дрібного будівельного сміття (штукатурка, уламки цегли, каміння). Його заповнення становили фрагменти кераміки XIV–XVI ст. З індивідуальних знахідок горизонту відзначимо угорську мідну монету, свинцеву пломбу, бронзові елементи оздоблен- ня обкладинок книг, скляний ґудзик, кам’яні ядра зі слідами використання та двадцять дві одиниці свинцевої картечі. Про виготовлення картечі на місці свідчать не збиті черешки, які лишилися після заливання металу до форми. Про лиття кольорового металу на замку Нялаб свідчить і знайдений на території розкопу бронзовий злиток у вигляді млинця (вага 625 гр.).

Аналіз отриманих у 2014 році матеріалів дозволяє говорити про використання дослідженої на розкопі ІІІ кімнати 2 у XVI – першій половині XVII ст.

Ігор ПРОХНЕНКО

Археологічні відкриття в Україні, 2014

«Портал Археології Закарпаття» 342 08.09.2017 - 10:29

Напишіть відгук