Археологія Закарпаття
Зачекайте, триває загрузка...

Легендарний замок у Середньому… Яким він був колись?

Про замок, що знаходиться в мальовничій рівнинній місцевості майже на краю селища міського типу Середнє Ужгородського району, написано вже немало, але його окутує завіса таємничості, про нього складено безліч легенд. 

zamok-serednje

Лицарський Орден тамплієрів – один із найвідоміших християнських військових орденів, який засновано після Першого хрестового походу 1096 року. Тамплієри у незвичний для того часу спосіб поєднували чернецтво з військовою справою й були першими воїнами-монахами в Західному світі. Про містику ордену написав навіть відомий американський письменник Ден Браун, його книжка «Код да Вінчі» стала світовим бестселером.

Щодо самого «замку тамплієрів», то нині він перебуває в дуже занедбаному стані – від нього залишились одні руїни, але колись він міг бути найбільш східною оборонною спорудою тамплієрів по всій Європі.

Вежа донжон

Достовірної дати будівництва замку немає, але, згідно з більшістю джерел, це ХІІ–ХІІІ ст. Монахи-тамплієри мали право торгувати сіллю, яку видобували в Солотвині, а через Середнє проходив шлях до європейських держав, тому замок був свого роду тодішньою митницею, а в разі потреби використовувався як військове пристановище для гарнізонів, що обороняли «соляний шлях».

20160724_123418

Замок є унікальним і через наявність там чотирикутного донжона – найкраще укріпленої вежі феодального замку в середньовічній Європі, яка виступала як рятівний пункт оборони. Якщо вороги захоплювали фортецю, то донжон залишався останнім «володінням». Він вважався символом неприступності замку. Такі башти були дозорними й не призначалися для тривалого проживання.

Спочатку донжон Середнянського замку був триярусним з балковим міжповерховим перекриттям. Кладка стін башти кам’яна, для більшої міцності кути із зовнішньої боку викладені кам’яними квадратами, а стіни з обох боків акуратно облицьовані відшліфованим каменем, що не тільки підсилювало їхню міцність, але й значно пом’якшувало суворість споруди.

Висота донжона сягала 20 м, ширина стін – 2,6 м. Вежу оточував кам’яний мур з циліндричними баштами, який, на жаль, не зберігся. Окрім того, навколо замку спорудили подвійну кругову систему захисних валів та ровів із водою. Сьогодні висота донжона становить 10 м.

Історія

У 1312 році після ліквідації Ордену тамплієрів Середнянський замок перейшов у власність монахів Ордену св. Павла. Вони вв’язалися в затяжні чвари за угорську корону, однак програли в цій боротьбі. У 1320 році їхні землі були розділені угорським королем Карлом І Робертом між Другетами, Дожами, Дебреценами та іншими угорськими шляхетськими родами.

20160724_124208

Саме друга половина ХІV – початок ХV ст. став періодом боротьби між Другетами і родом Палочі за Середнянський замок. У підсумку перемогли останні.

У 1526 році в битві під Могачем турки розгромили угорське військо, разом із королем загинув останній представник роду Палочі по чоловічій лінії. Середнє із замком перейшло до роду Добо. Цей рід прославив Іштван Добо, комендант угорського замку Егер, який у 1552 році з гарнізоном у 2 тисячі бійців зумів витримати облогу величезного 80-тисячного турецького війська. Іштван володів кількома замками, отриманими від короля Угорщини в нагороду за вірну службу, але Середнє йому подобалось особливо, він дуже любив цю частину своїх володінь. Іштван часто приїжджав на полювання в околишніх лісах.

Нові володарі зміцнюють замок і розвивають виноградарство та виноробство в Середньому. Зокрема син Іштвана Добо з компаньйонами розширює й поглиблює винні підвали. Їхня загальна протяжність сягає 4 км. Про ті роботи тепер нагадує тільки викарбувана на камені 550 років тому табличка, що знаходиться в підвалах, які використовує нині місцевий винний завод «Леанка». Варто додати, що в 1572 році Іштван Добо помер у стінах Середнянського замку.

?????????????

Протягом XVII – XVIII ст. фортеця ще не раз міняла своїх володарів під час численних австро-турецьких та австро-угорських війн. У цих війнах замок поступово руйнувався, ремонтні роботи ніхто не проводив, оскільки архаїчна кам’яна будівля вже не відповідала стилю життя дворян того часу.

Відчутного удару замку було завдано під час антигабсбурзького руху угорських дворян під керівництвом Ференца Ракоці ІІ в 1703–1711 роках. Після перемоги Габсбургів замок, як і весь край, став їхнім володінням і більше не відновлювався. А під час спроби провести реставраційні роботи за радянських часів у 70-х роках минулого століття було знайдено сліди великої пожежі, яка, вірогідно, і завдала споруді найбільшої шкоди.

Більшість закарпатців сотні разів проїжджали повз Середнянський замок. Коли бачиш його, складається враження, ніби він манить до себе, хочеться зупинитися й заглянути в його руїни, повернутися назад у минуле, коли тут жили люди, а світ був зовсім інакшим…

Вікторія КОПИНЕЦЬ

istoria.ko.net.ua

20160724_123413

20160724_124038

20160724_124212

«Портал Археології Закарпаття» 753 01.06.2017 - 19:11