Археологія Закарпаття
Зачекайте, триває загрузка...

Знахідка археологів у Горянах – древній замок чи невідомий палац ?

img_6547

Влітку 2014 року на околиці Ужгорода в мікрорайоні Горяни археологи натрапили на цікаву знахідку. Безпосередньо біля стародавньої архітектурної пам’ятки – Горянської ротонди – на глибині близько півметра науковці виявили залишки потужної кам’яної стіни.

Раніше розкопки тут проводили археологи УжНУ в 90-их роках, які ще тоді досліджували даний мур. Звіти про них ми опублікуємо на «Порталі археології Закарпаття» найближчим часом.

Доцент кафедри історії України УжНУ Володимир Мойжес у рамках «Відкритих екскурсій» розповів, що під час розкопок вони наштовхнулись на кам’яний насип. Що це таке – науковці тільки припускають. Оскільки це не земляний насип, а кам’яний, вірогідно, це може бути стіна, можливо, частина палацу. Однак про таку споруду на цьому місці не згадують у жодному історичному документі. Якщо біля Ротонди знаходився палац, то, очевидно, сама давня сакральна споруда була каплицею. Ще одне нашарування каміння відкопали трохи нижче. Тут же під час робіт знайшли десятки шматків кераміки та навіть скло. Про період цього шару науковці також тільки здогадуються.

Загадки Горянської ротонди

Маленька церква в Горянах, біля якої виявили мури, дійсно є однією з найтаємничіших і найстародавніших християнських святинь Закарпаття. Круглий храм («rotunda» з італ. – кругла будова) розташований на околиці міста над Ужем, на останньому пагорбі Українських Карпат, звідки бере свій початок широка Середньодунайська низовина. Унікальна церква є однією з найцінніших пам’яток храмової архітектури України і поступається своїм віком та значенням хіба що Софії Київській. Оповита таємницями, оспівана в легендах, сьогодні Ротонда викликає чимало запитань щодо її походження і часу заснування. Незважаючи на те, що в Україні виявлено ще 22 храми-ротонди (другої пол. Х – першої пол. XIV ст.), чотири з яких збережені до сьогодні, за своїми архітектурними параметрами храм святої Анни не має аналогів у нашій державі. Горянська ротонда в плані шестикутна, але цей шестикутник настільки згладжений, що майже всі дослідники зображали план фундаменту круглим. У товщу стін (2–2,5 метра) врізані шість напівкруглих ніш, склепіння яких з’єднано між собою. На них будівничі поставили шестикутний тамбур, пробитий шістьма вікнами. Досі достеменно невідомо, коли, хто і з якою метою збудував цю святиню. Існує кілька версій, кожна з яких науково обґрунтована. Але водночас кожну з них можна поставити під сумнів.

20140921_005

Старовинний храм відкрили світу відносно недавно і майже випадково. У 1879 році в невеличкому селі Горяни в напівзабутій церкві святої Анни почали проводити ремонтні роботи. Раптом один із майстрів помітив, як з-під старої штукатурки з’являються на світ кольорові фрески. В цей час Закарпаття входило до складу Австро-Угорської монархії, тому коли про знахідку стало відомо, сюди терміново прибули спеціалісти з Будапешта. Дослідники були шоковані, оглядаючи старовинні настінні розписи, адже тільки попередній аналіз горянських фресок засвідчив, що намальовані вони в XIV столітті. Потім науковці розпочали детальне вивчення пам’ятки, тут побували численні наукові експедиції, і церква з околиці Ужгорода стала відома на всю Європу.

Горянська_ротонда

Хто і коли збудував старовинний храм?

З того часу й донині між науковцями різних країн тривають дискусії навколо походження горянської церкви, її віку та призначення. Першими дослідниками були угорці. Після входження краю до складу Чехословацької Республіки, де завдяки державній підтримці функціонувала потужна історична школа, дослідження ротонди тільки набрали обертів. Найбільшою загадкою є вік храму. Багато дослідників стверджують, що він був заснований у Х – на початку ХІ ст. За цією версією в ті часи, коли князь Володимир тільки-но охрестив Русь, на Закарпатті вже існувала кам’яна християнська церква. Окрім того, це свідчить і на користь легенд та припущень про те, що у 860-х роках Кирило і Мефодій на шляху до Моравії йшли землями нашого краю і могли поширити тут християнське вчення задовго до офіційного хрещення Русі.

00

Ще в 1921 році дослідник Новаківський помітив візантійський вплив на архітектурний стиль храму. Про участь у створенні Горянської ротонди візантійських майстрів говорить те, що вона побудована не з дерева, традиційного в ті часи для культових споруд, а з цегли. На будівельний матеріал і кладку древнього храму звернув увагу відомий дослідник церковної архітектури В.Січинський. Він вважав, що ротонда належить до Х ст. і була споруджена слов’янськими зодчими під впливом візантійської архітектурної школи. Історик І.Крал пов’язує церкву святої Анни з Великою Моравією і відносить до архітектурних споруд ІХ ст. Дослідник європейської культури В.Залозецький порівнював її стиль з круглими церквами на Балканах, де є чимало романських ротонд ХІ–ХІІ ст. Наприкінці 60-х років угорські дослідники (В.Гервес Молнар) знайшли близьких «родичів» горянської церкви серед двох ротонд в угорських селах Кісомбор і Корчо. Однакові геометричні форми, будівельний матеріал – усе це навело на думку об’єднати ці три храми в один архітектурний ряд і сміливо говорити про дату побудови – ХІ століття.

20140921_012

З іншого боку, деякі дослідники датують храм пізнішим періодом. Відомий закарпатський історик П.Сова висловлює думку, що таємничу ротонду побудували у ХІІ ст. ченці ордену Святого Павла. Інший історик Ф.Заплетал доводить, що храм звів подільський князь Федір Корятович у ХІV столітті. Радянський учений Г.Логвін, який відносить час побудови ротонди до ХІІІ ст., зазначив у своїй праці: мабуть, у її будівництві брали участь архітектори з Галичини, хоча відомо, що з того боку Карпат схожих будов нема.

У Горянах міг бути перший старовинний замок

Дослідникам історії Закарпаття не дає спокою ще одна таємниця древньої Горянської ротонди. Вище храму знаходяться руїни «не то замку, не то укріпленого палацу», які в народі називають «городисько». Існують легенди, які розповідають, що тут колись існував монастир, тому залишки оборонних валів та мурів могли належати ченцям. Однак декотрі історики вважають їх останками давнього Ужгородського замку, а ротонду святої Анни – замковим храмом. На їхню думку, саме на цьому пагорбі угорці штурмували фортецю Унг наприкінці ІХ століття. І ось відкриття нових кам’яних укріплень може свідчити на користь цієї версії. Уперше таку думку висловив Карл Месарош ще на початку ХХ століття. У 1926 році Микола Антал проводив у Горянах розкопки, на основі яких стверджував, що залишки мурів є останками древнього Ужгородського замку, котрий він називає Ужанським Староградом (Ungovar) на противагу нинішньому, який називає Новоградом (Ungujvar). В деяких історичних документах тієї епохи теперішній замок справді називають Новоградом. На доказ правильності своєї думки він згадує знайдені тут сотні черепів під корінням поваленого бурею горіха, що могли належати учасникам жорстоких боїв, які колись проходили під стінами замку. Його переконання поділяв Іриней Кондратович з тією тільки різницею, що Горяни вважав другим місцем розташування Ужгородського замку, а нинішнє – вже третім.

У Горянах протікала ріка Уж

Хтось заперечить, що древній замок Унг мав бути розташований на березі Ужа. Однак річку тому так і назвали, що за останні тисячу років вона дуже часто міняла своє русло. Встановити її точний напрямок у часи заснування міста над Ужем практично неможливо. Натомість виявлено та зафіксовано в історичних документах наявність великої кількості так званих мертвих русел (по-угорськи – morotva), якими колись протікала неспокійна річка, а потім залишила їх, проклавши собі новий шлях. Подібне мертве русло є і в Горянах.

Відповіді поки нема, але треба копати далі

Самі археологи не поспішають з висновками. За словами Володимира Мойжеса, достеменно можна говорити про те, що на території, де знаходиться Горянська ротонда, є багатошарове поселення, частини якого зараз і шукають. Проте була тут фортеця чи палац, нині точно сказати не можна.

img_6591 На основі розкопок, проведених у 2007–2008 роках, археологи УжНУ Володимир Мойжес та Ігор Прохненко стверджували, що «як би не було вирішено питання про час створення укріплень, хронологія функціонування пам’ятника (відсутність матеріалів рубежу IX–X ст.ст.) на сьогодні не дозволяє пов’язувати Горянське городище із згаданим Анонімом замком Унг».

Так чи інакше однозначної відповіді на питання про походження знахідки поки немає. А світло на цю проблематику можуть пролити лише подальші розкопки та дослідження. Адже археологи оглянули тільки невеличку частину об’єкта… Наразі розкопки припинено. Сподіваюся, у майбутньому роботи відновляться із ще більшим ентузіазмом, враховуючи знахідку, і ми дізнаємося багато нових цікавих фактів про історію нашого краю.

Руслан ФАТУЛА

«Портал Археології Закарпаття» 3420 01.07.2016 - 03:25