Археологія Закарпаття
Зачекайте, триває загрузка...

Нові знахідки стародавніх бронзових предметів на Закарпатті

Територія сучасної Закарпатської області відома своїм багатством на знахідки металевих виробів бронзового віку [Lehoczky, 1892; Bernjakovič, 1960; Kobal’, 2000; Балагури, 2001]. Більшість із них уже опублікована [Bernjakovič, 1960; Kobal’, 2000], інші – чекають свого опрацювання. Метою нашої статті є публікація нових знахідок “доісторичних бронз”, відкритих в останні роки, які зберігаються переважно в шкільних краєзнавчих музеях області (рис. 1).

Каталог
1) с. Арданово (Іршавський р-н). 11 вересня 1982 р. місцевий житель М. Павлишинець під час земляних робіт на власному городі знайшов бронзовий браслет. Знахідку він передав у сільську школу, де вона зберігається досі. Більш детальні умови відкриття браслета невідомі.

карта знахідок

Наручний браслет круглої форми з тупими, рівнозрізаними кінцями, які стикаються. Поверхня браслета, за винятком полів на його кінцях, вкрита орнаментом. Візерунок складається із п’яти полів, прикрашених поперечними лініями, і чотирьох полів, орнаментованих заштрихованими трикутниками. Браслет добре зберігся й вкритий зеленою гладкою патиною. Розміри – 8×7,7 см; товщина – 1,0 см (рис. 2, 3).

2) с. Велика Копаня (Виноградівський р-н). Навесні 2001 р. до “Музею Берегівщини” (м. Берегово) переданий бронзовий браслет. За інформацією директора зазначеного музею Шепи Івана Івановича, браслет разом з іншими такими ж браслетами знайдений на захід від  села, неподалік дороги Виноградово – Хуст. Час і умови знахідки невідомі. Очевидно, мова йде про скарб. Це наручний масивний неорнаментований браслет еліпсоподібної форми відкритого типу. Більша частина його поверхні гладка, зеленого і коричневого кольорів. Місцями браслет вкритий синьо-зеленими накипами шлаку. Розміри – 7,0×6,2 см, товщина – 1,5 см (рис. 2, 2).

3) с. Горінчеве (Хустський р-н). У 1980-х роках школярі, збираючи металобрухт, знайшли на березі річки Ріки, в урочищі Блистів, бронзову бойову сокиру. Знахідку помітила вчителька місцевої школи Федько Марія Василівна. Сьогодні сокира зберігається у шкільному краєзнавчому музеї.

Це бойова сокира з диском на обусі. Диск круглий, верхня частина ввігнута, посередині – конусоподібний, притуплений виступ, навколо якого кільце у вигляді ребра. Шийка середньої довжини, лінзоподібна в Без назви-3перетині. Втулка має форму сплюснутої з боків трубки з  кільцеподібними потовщеннями на кінцях. Лезо широке, пласке, з високими бортиками по краях і реброподібним виступом посередині; деформоване. Вістря розширене, притуплене й пошкоджене. Так само пошкоджені і кінці втулки. Сокира вкрита темносірою, зеленуватою патиною з накипами шлаків. Останні заповнюють також втулку. Ливарні рубці збереглися на всій сокирі, окрім нижньої частини диску. Довжина – 23 см, розміри диску – 5,8×5,7 см, висота виступу – 3 см; довжина втулки – 8,4 см, розміри втулки – 1,4×1,8 см, ширина вістря – 5,2 см; вага – 415 грам (рис. 4).

4) с. Крива (Хустський р-н). Влітку 2005 року автор цих рядків оглянув краєзнавчий музей місцевої восьмирічної школи. Серед різноманітних експонатів тут зберігалися також три археологічні знахідки: фрагмент рукозахисної бронзової спіралі, бронзовий кельт і кам’яна, трикутної форми сокира з круглим наскрізним отвором у верхній частині. Нижче подаємо опис бронзових виробів. 1. Фрагмент рукозахисної спіралі, виготовленої з круглого у перетині дроту. Виріб дещо деформований, вкритий гладкою темно-зеленою патиною. Розміри – 9,8×9 см; товщина – 0,5 см (рис. 2, 1). Знахідка є частиною відомого кривського скарбу, відкритого у 1966 р. неподалік села в урочищі Соколів Камінь. 2. Втульчатий, одновушковий кельт з асиметричним, скошеним лезом, потовщеною втулкою й орнаментацією із тонких горизонтальних та вертикальних реберцят. Верхня частина втулки частково пошкоджена ливарні рубці зачищені на вістрі сліди від використання. Кельт вкритий патиною темно-зеленого кольору. Довжина – 8,5 см; ширина вістря – 5 см, розміри втулки – 4×2,7 см (рис. 2, 4). Описаний кельт знайдений у 1999 р. місцевим хлопчиною на схід від села, в ур. Чабрин, у вимитому водою рівчаку. Знахідка через сільську вчительку Валантер Надію Іванівну потрапила у Кривську восьмирічну школу, де зберігається донині.

treasure_4

5) с. Репинне (Міжгірський р-н). У 1992 р. місцева жителька Магдалина Мица на розмитій гірським потічком дорозі, поблизу свого земельного наділу в ур. Жилісковець, знайшла бронзовий кельт. Знахідку передали вчителю історії Міжгірської середньої школи Івану Костюку, котрий відніс її у 1997 р. в Археологічну лабораторію Ужгородського державного університету. Дякуючи йому, ми також змогли ознайомитися з цією знахідкою.

Одновушковий кельт з асиметричною втулкою, шестикутним у розрізі, гладким тілом та рівним, злегка розширеним вістрям. Кельт вкритий патиною зеленого кольору. Довжина – 12 см, ширина вістря – 4,5 см, розміри втулки – 4,5×2,5 см (рис. 3, 1).

6) с. Циганівці (Ужгородський р-н). Весною 2006 р. житель села Іван Лендранич на зораному полі, неподалік центра села, на лівому березі річки Циган, знайшов бронзовий кельт. Як розповів автору І. Лендранич, на цьому місці у 1970-х роках уже знаходили бронзові сокирки і браслети, але ті знахідки загубилися. Таким чином, мова йде про частину скарбу доби бронзи. Огляд місця знахідки показав, що воно являє собою середню частину похилого пагорба західного експонування, який плавно переходить у заплаву річки. Сам пагорб є частиною вулканічного хребта й з двох боків обмежується руслами потічків. Слідів стародавнього поселення чи археологічних об’єктів не зафіксовано.

Це одновушний кельт з ввігнутою симетричною втулкою. Тіло майже пряме і тільки в нижній частині, біля вістря, розширяється. По боках кельта є вузькі заглибини. Вістря злегка заокруглене, зі слідами використання. Сліди тертя помітні й на внутрішній частині вушка. Патина ясно-зелена, місцями стерта уже в наш час. Ливарні рубці зачищені, але їх добре видно. На дні втулки є синій накип шлаку. Довжина – 8,5 см, ширина вістря – 3,6 см, розміри втулки – 3,5×2,6 см (рис. 3, 2). До складу скарбу також входили інші кельти та браслети.

Типолого-хронологічний аналіз

Описані вище знахідки в плані типології та хронології неоднорідні. Їх можна об’єднати у три групи: предмети озброєння, знаряддя праці й прикраси. Саме у такій послідовності ми їх і розглянемо.

До озброєння відносимо бойову сокиру з Горінчева (рис. 4) та фрагмент рукозахисної спіралі з Кривої (рис. 2, 4). Сокира з Горінчева належить до групи бойових сокир з диском на обусі типу В4 варіант Рогод (за Вулпе) [Vulpe, 1970, p. 92–93]. Останні відомі з більш ніж 20 місцезнаходжень, які концентруються, головним чином, у Північній і Північно-Західній Трансільванії, Північно-Східній Угорщині, східній частині Закарпаття [Kacsó, 1995, s. 135–137]. Як показують скарби Опайї, Дoменешті І, Чегелуц та інші [Mozsolics, 1973, taf. 15: 1–6; 16:2;27; 35:9], бойові сокири цього типу датуються періодом BD і HaA1 [Vulpe, 1970, s. 96; Mozsolics, 1973, s. 20–22; Kacsó, 1995, s. 135; Kobal’, 2000, s. 37]. Вважається, що в культурному плані вони повʼязані з групою Лепуш (одна із фаз культури Станово Сучу де Суз) і культурою Беркес [Kacsó, 1995, s. 135]. Що стосується закарпатських знахідок (Горінчеве, Велика Паладь) [Kobal’, 2000, taf. 19, A, 17], то територіально тяжіють вони до румунських територій; отже їх поява тут пов’язана із трансільванськими впливами чи етнічними рухами.

Фрагмент рукозахисної спіралі з Кривої добре датується іншими речами скарбу на період ВD [Kobal’, 2000, s. 29], а самі вироби цього типу характерні в першу чергу для Закарпаття і Північно-Східної Угорщини [Kobal’, 1998, s. 38].

До другої групи знахідок ми віднесли кельти із Кривої (рис. 2, 4), Репинного (рис. 3, 1) і Циганівців (рис. 3, 2). Два останні належать до різних відмін кельтів з ввігнутою втулкою або кельтів східнокарпатського типу (за М. Новотною) [Novotna, 1970, s. 79]. З’являються ці кельти ще в період скарбів типу Уріу – Опайї й існують до кінця бронзового – початку залізного віків [Mozsolics, 1973, s. 38–39]. Центр їхнього поширення – Закарпаття й Північно-Східна Угорщина; рідше вони зустрічаються на сусідніх територіях [Kobal’, 2000, s. 40].

Судячи з деяких типологічних особливостей (пази на тілі та високо піднятий кінець втулки), кельти, що тут публікуються, належать до пізніших варіантів і можуть бути датовані періодами На А1- На В1.

Кельт із Кривої має цілий ряд докладних аналогій і вважається типовим для V ступеня скарбів Карпатського басейну (за Хр. Паре), яка синхронізується з періодом НаВ3 [Pare, 1998, s. 364, abb. 32:15−23]. Важливо зазначити, що на території Закарпаття кельти цього типу концентруються у його південно-східній частині: Олешник [Пеняк, Шабалин, 1964], Теково [Kobal’, 2000, s. 96, taf. 79, C], Крива, яка тяжіє до Трансільванії.

Третя група представлена браслетами із Великої Копані (рис. 2, 2) й Арданова (рис. 2, 3). Перший з них – типовий представник скарбів горизонту Уріу – Опайї й характерний для Верхньотиського району [Mozsolics, 1973, s. 56; Kobal’, 2000, s. 56]. Браслет з Арданова, саме на підставі орнаментації, може впевнено датуватися періодом НаА1 [Kobal’, 2000, s. 56]. Таким чином, знахідки, які ми тут публікуємо, поповнюють і так солідний список закарпатських  скарбів й поодиноких знахідок металевих виробів періодів ВD – НаВ3 в епоху розквіту Верхньотиського металообробного осередку.

Йосип КОБАЛЬ

Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 11. 2007. С. 337−342.

ЛІТЕРАТУРА

Балагури Э.
2001 Население Верхнего Потисья в эпоху бронзы. – Ужгород.

Пеняк С.И., Шабалин А.Д.
1964 Олешниковские клады бронзовых изделий // СА. – № 2. – С. 193–201.

Bernjakovič K.
1960 Bronzezeitliche Hortfunde von rechter Ufergebiet des oberen Theisstales // Slovenska archaeologia. – IV. – S. 204–219.

Kacsó C.
1995 Der Hortfund von Lâschia, Kr. Maramures // Bronzefunde in Rumänien. – Berlin. – S. 131–140.

Kobal’ J.
1998 Der Depotfund von Chudl’vo (Kr. Uschgorod, Transkarpaten, Ukraine) // A Jósa András Múzeum Évkönyve, XXXIX – XL, 1997−1998. – Nyiregyháza. – S. 33−53.
2000 Bronzezeitliche Depotfunde aus Transkarpatien (Ukraine). – PBF. XX/IV. – Stuttgart.

Lehoczky T.
1892 Adatok hazánk archaeológiájához különös tekintettel Beregmegyére és környékére. I. – Munkács.

Mozsolics A.
1973 Bronze – und Goldfunde des Karpatenbeckens. Depotfunndhorizonte von Forró und Ópályi. – Budapest.

Novotna M.
1970 Die Äxte und Beile in der Slowakei. – PBF. – IX/3. – München.

Pare Chr.
1998 Beiträge zum Übergang von der Bronze- zur Eisenzeit in Mitteleuropa. Teil I: Grundzüge der Chronologie im östlichen Mitteleuropa (11−8. Jahrhundert v.Chr.). Jahrbuch des Römisch – Germanischen Zentralmuseums Mainz, 45 Jahrgang. – S. 293–433.

«Портал Археології Закарпаття» 757 25.05.2016 - 07:30