Археологія Закарпаття
Зачекайте, триває загрузка...

Основні результати історично-археологічного дослідження пам’ятки архітектури національного значення «Невицький замок» на 2011 рік

02-nevitskiy_zamok_by_Sergii_Vozniuk

За наслідками археологічних розкопок на Невицькому замку, що тривали з певними перервами майже 20 років, у цілому вдалося з’ясувати культурно-хронологічні та будівельні горизонти пам’ятки. Також було з’ясовано деякі особливості об’єкта, що висувають його у перелік важливих для Карпатського регіону. Сукупність отриманих матеріалів викликає стурбованість щодо подальшої долі пам’ятки.

До початку археологічних досліджень на Невицькому замку відомості про нього базувались виключно на поодиноких писемних джерелах та матеріалах археологічних розвідок. З писемних джерел відомо, що замок вже існував на початку ХIV ст. [1] Шурфування та збір підйомного матеріалу, які провів місцевий краєзнавець П. П. Сова у 1960-х рр., допомогли з’ясувати, що на території замку існувало поселення епохи пізньої бронзи, яке ототожнювалося з культурою Ґава. (Ці матеріали, на жаль, не було опубліковано).

У 1978 р. Закарпатська експедиція Інституту археології АН УССР розкопала один з чотирьох курганів, що розташовувалися біля підніжжя замкової гори. Під курганним насипом було знайдено 16 поховань з 26 цілими посудинами та численними фрагментами [2]. Групове урнове поховання віднесли до старожитностей куштановицької культури. Автор робіт І. І. Попович провів детальний аналіз керамічного комплексу, на підставі якого курган було датовано кінцем VI – V ст. до н. е. [3]

Рис. 1. Загальний план Невицького замку: 1. Досліджені ділянки. Pic. 1. A general plan of the Nevytskyi Castle: 1. Studied areas.

Рис. 1. Загальний план Невицького замку: 1. Досліджені ділянки.
Pic. 1. A general plan of the Nevytskyi Castle: 1. Studied areas.

На початку 1990-х рр. розпочалося планомірне археологічне дослідження Невицького замку, яке триває і зараз. На 2011 р. археологічно вивчено близько 10 % території пам’ятки (рис. 1).

Найбільш результативними були розкопки у центральному замковому дворику [4]. Роботи послугували стратиграфічною базою для виділення хронологічних та будівельних горизонтів пам’ятки та їх подальшого датування (рис. 2). Практично повсюдно у потужному середньовічному шарі зустрічалися окремі фрагменти кераміки доби пізньої бронзи та ранньозалізного віку. Пізніше їх знаходили у трьох досліджених замкових приміщеннях (рис. 1) та в зовнішньому замковому рові.

Рис. 2. План розкопів у центральному замковому дворику. Pic. 2. A plan of excavations in the central yard of the castle

Рис. 2. План розкопів у центральному замковому дворику.
Pic. 2. A plan of excavations in the central yard of the castle

Це дало підстави припустити, що замок було побудовано на місці поселення (можливо, городища) станівської культури ХIV–XII ст. до н. е. Відзначимо, що на сьогодні знайдено близько 100 фрагментів ліпної чорно лощеної кераміки з глибоким врізаним спіральним орнаментом, який регіонально характерний виключно для посуду цієї культури (рис. 3).

Рис. 3. Зразки фрагментів кераміки станівської культури. Pic. 3. Shards of ceramics of the Staniv culture

Рис. 3. Зразки фрагментів кераміки
станівської культури.
Pic. 3. Shards of ceramics
of the Staniv culture

Зафіксовано також наявність керамічних матеріалів, що належать до культури Ґава (XII–IX ст. до н. е.). Загалом знайдено близько 600 фрагментів кераміки, що піддаються діагностиці й однозначно належать до старожитностей цієї культури (рис. 4). Здебільшого це ліпні товстостінні лощені миски з відігнутими до середини і конічними у розрізі вінцями та банкоподібні товстостінні горщики з вінцем, легко відігнутим назовні. Частина горщиків прикрашена наліпленими на верхню частину тулуба валиками, що оздоблені пальцевими вдавленнями. На жаль, вивчення цих культурно-хронологічних горизонтів є вкрай важким унаслідок численних етапів заселення території пам’ятки та поетапних будівельних робіт у середньовічні часи. Все це, зрозуміло, призвело до змішання страти – графічних напластувань. Але простежується загальна закономірність – кількість уламків доісторичного посуду збільшується у напрямку до зовнішньої стіни внутрішнього або верхнього замку. Потрібно від – значити, що в цих змішаних шарах спостерігається і досить велика кількість уламків ліпних банкоподібних горщиків з майже прямостінним тулубом, що були оздоблені наскрізними отворами вздовж вінця (рис. 4: 1, 4).

Рис. 4. Зразки фрагментів кераміки ранньозалізного віку. Pic. 4. Shards of ceramics of the Late Iron Age.

Рис. 4. Зразки фрагментів кераміки
ранньозалізного віку.
Pic. 4. Shards of ceramics of the Late Iron Age.

Така традиція не характерна ні для станівської, ні для ґавської культур. Не виключено, що на замковій горі існувало поселення і в епоху раннього заліза (куштановицький або докуштановицький горизонт). Отримані археологічні матеріали потребують подальшого ретельного осмислення та комплексного порівняльного аналізу. Пам’ятка “Невицький замок”, таким чином, може стати опорною у визначенні нової регіональної археологічної культури, яка заповнить хронологічну нішу між культурою Ґава (XII–IX ст. до н. е.) та культурою Куштановиця (VII–V ст. до н. е.)  [5] .

Рис. 5. Фрагменти посуду виявленого у культурному шарі біля дерев’яних захисних конструкцій. Pic. 5. Shards of pottery found in the cultural layer near wooden defensive structures.

Рис. 5. Фрагменти посуду виявленого
у культурному шарі біля дерев’яних захисних конструкцій.
Pic. 5. Shards of pottery found in the cultural layer near wooden defensive structures.

Рис. 6. Фрагменти посуду, виявленого у культурному шарі біля дерев’яних захисних конструкцій. Pic. 6. Shards of pottery found in the cultural layer near wooden defensive structures.

Рис. 6. Фрагменти посуду, виявленого
у культурному шарі біля дерев’яних захисних конструкцій.
Pic. 6. Shards of pottery found in the cultural layer near wooden defensive structures.

Рис. 7. Фрагменти посуду, виявленого у культурному шарі біля дерев’яних захисних конструкцій. Pic. 7. Shards of pottery found in the cultural layer near wooden defensive structures.

Рис. 7. Фрагменти посуду, виявленого
у культурному шарі біля дерев’яних
захисних конструкцій.
Pic. 7. Shards of pottery found in the cultural layer near wooden defensive structures.

Остаточно дата зведення Невицького донжону поки що не з’ясована. Нам залишається констатувати, що у статиграфічно змішаних шарах пам’ятки спостерігаються фрагменти кераміки, які можуть датуватися ХІІІ ст., а деякі – навіть кінцем ХІІ ст. (рис. 5–7). В силу розмитого хронологічного визначення керамічного матеріалу нам доводиться базуватися на факті знаходження біля залишків фундаменту виявленого круглого донжону типово татарського наконечника стріли (за типологією О. Мєдвєдєва [7] ) (рис. 9: 16). Локальна стратиграфія свідчить, що знахідка потрапила у шар у час, коли донжон

Рис. 8. Розріз ями № 1. 1 – туфовий материк, 2 – скельний материк, 3 – середньогумусний шар темно-коричневого кольору, 4 – сильно гумусний шар чорного кольору, 5 – слабогумусний шар коричневого кольору, 6 – шар із вкрапленнями сучасного сміття, 7 – перемішаний культурний шар середньовічної доби, 8 – дерев’яне вугілля, 9 – вапняний розчин, 10 – каміння, 11 – обмазка, 12 – кераміка, 13 – вкраплення дерев’яного вугілля, 14 – кістки Pic. 8. A section of Pit 1. 1 – tuff subsoil, 2 – rock subsoil, 3 – dark brown average humus layer, 4 – black rich humus layer, 5 – brown poor humus layer, 6 – a layer with inclusion of moder rubbish шар, 7 – a mixed cultural layer of the medieval times, 8 – charcoal, 9 – вапняний розчин, 10 – stones, 11 – plaster, 12 – ceramics, 13 – inclusions of charcoal, 14 – bones.

Рис. 8. Розріз ями № 1. 1 – туфовий материк, 2 – скельний материк,
3 – середньогумусний шар темно-коричневого кольору, 4 – сильно гумусний
шар чорного кольору, 5 – слабогумусний шар коричневого кольору, 6 – шар
із вкрапленнями сучасного сміття, 7 – перемішаний культурний шар
середньовічної доби, 8 – дерев’яне вугілля, 9 – вапняний розчин, 10 – каміння,
11 – обмазка, 12 – кераміка, 13 – вкраплення дерев’яного вугілля, 14 – кістки
Pic. 8. A section of Pit 1. 1 – tuff subsoil, 2 – rock subsoil, 3 – dark brown average
humus layer, 4 – black rich humus layer, 5 – brown poor humus layer, 6 – a layer
with inclusion of moder rubbish шар, 7 – a mixed cultural layer of the medieval times,
8 – charcoal, 9 – вапняний розчин, 10 – stones, 11 – plaster, 12 – ceramics,
13 – inclusions of charcoal, 14 – bones.

Остаточно дата зведення Невицького донжону поки що не з’ясована. Нам залишається констатувати, що у статиграфічно змішаних шарах пам’ятки спостерігаються фрагменти кераміки, які можуть датуватися ХІІІ ст., а деякі – навіть кінцем ХІІ ст. (рис. 5–7)

В силу розмитого хронологічного визначення керамічного матеріалу нам доводиться базуватися на факті знаходження біля залишків фун даменту виявленого круглого донжону типово татарського наконечника стріли (за типологією О. Мєдвєдєва [7] ) (рис. 9: 16). локальна стратиграфія свідчить, що знахідка потрапила у шар у час, коли донжон уже існував. Можливо, це є час руйнування найранішої кам’яної замкової башти, що належить до першого будівельного горизонту. з писемних джерел нам відомо, що у ХІІІ ст. татаро-монголи двічі проходили через Карпатські гори – у 1241–1242 і у 1285 рр. Саме тоді, 1285 р. угорська корона доручила місцевому магнату Обо Омодею боронити східні кордони угорського королівства від татарського нашестя. Відзначимо, що найбільш рання з тих, що збереглися, і достовірна грамота, де згадується замок під назвою “Невицький”, датується лише 1322 р.

Другий будівельний горизонт було сформовано внаслідок руйнування круглого донжону і будівництва на його місці квадратного. залишки фундаментів останнього перерізають фундаменти круглої башти (рис. 2, фото 2). Чітко встановити час спорудження башти, як і загибель круглого донжону, досить проблематично. але за археологічним комплексом та планово-архітектурними прив’язками з абсолютною достовірністю можна стверджувати, що руйнація квадратної башти припадає приблизно на середину ХV ст.

Найцікавішим і ув’я заним у плані з баштою другого будівельного горизонту є об’єкт під назвою яма № 1 (рис. 2). Дослідження ями показало, що її видовбували у скельному моноліті як колодязь-цистерну для збору та зберігання дощової води. Після завершення експлуатаційних завдань її деякий час використовували як сміттєву яму. (Розріз ями зображено на рис. 8). Яма виявилася вщент забитою археологічним матеріалом. Це залізні фрагменти зброї та реманенту (рис. 10), столового (рис. 12) та кухонного (рис. 13–18) посуду, окремі уламки виключно горщикоподібних кахлів, кістки тварин.

Дуже важливо, що верхня межа археологічного комплексу ями №1 датована монетою: угорський денарій середини ХV ст. було знайдено у стратиграфічному напластуванні, що перекривав вміст сміттєвої ями (фото 4). таким чином, ми отримали певний хронологічний репер для інтерпретації та датування археологічного матеріалу, саме тому ми і намагаємося представити матеріали археологічного комплексу повністю. Підкреслимо, що серед численного археологічного матеріалу ями № 1 ми маємо лише одне непряме свідчення використання вогнепальної зброї. у ямі було знайдено фрагмент масивного кам’яного ядра діаметром 13,5 см. Реконструйована вага ядра склала 2,7 кг [8]. Це перше археологічне свідчення використання вогнепальної зброї на Закарпатті.

Серед знахідок комплексу ями № 1 не маємо жодного фрагменту кераміки, вкритого поливою. Кахлі (рис. 18: 23–26) представлені лише горщикоподібними екземплярами квадратної у плані форми з круглою донною частиною. Одна висока кахля має наскрізний отвір у донній частині і швидше за все слугувала для димовідводу. таким чином, маємо всі підстави вважати, що опалювальні системи з’явились у Невицькому замку ще в середині ХV ст. і потім пройшли свою певну еволюцію [9].

Рис. 19. Хронологічні індикатори з заповнення зовнішнього замкового рову Pic. 19. Chronological indicators found in the exterior castle ditch

Рис. 19. Хронологічні індикатори з заповнення зовнішнього замкового рову Pic. 19. Chronological indicators found in the exterior castle ditch

Серед кухонного посуду археологічного комплексу ями № 1 домінують горщики та кришки (рис. 13–18), а серед столового – кубки, миски, глечики (рис. 12). Кухонний посуд має шершаву поверхню. Він виготовлений із глини зі значними домішками крупнозернистого піску. Столовий посуд – тонкостінний, виготовлений з добре відмученої білої каолінової глини. здебільшого він орнаментований прямими та хвилястими врізаними лініями. Серед фрагментів посуду звертає на себе увагу практично повна відсутність макітр.

Археологічно встановлено, що яму № 1 використовували як сміттєву досить тривалий час. Принаймні стратиграфія свідчить, що насичені сміттям гумусні пласти чергуються з практично стерильними напластуваннями глини світлого кольору (рис. 8).

Рис. 20. Схематичне зображення Невицького замку в період його розквіту наприкінці ХV ст. Pic. 20. A schematic depiction of the Nevytskyi Castle in the period of its flurishing in late 15th c.

Рис. 20. Схематичне зображення Невицького замку в період його розквіту наприкінці ХV ст. Pic. 20. A schematic depiction of the Nevytskyi Castle in the period of its flurishing in late 15th c.

До другого будівельного горизонту слід віднести і залишки кам’яно-дерев’яної будівлі, що була досліджена у північному приміщенні замкового палацу (рис. 2, фото 5). Культурний шар навколо залишків фундаментів будівлі майже повністю зруйнований, але комплекс у цілому добре датований угорською срібною монетою короля Карла Роберта першої половини ХІV ст. (фото 6).

Після руйнації квадратного донжону другий будівельний горизонт припинив своє існування. Швидше за все, останнє було пов’язано з кардинальною перебудовою замку, викликаною широким розповсюдженням вогнепальної зброї та вимушеними змінами у тактиці захисту об’єкта.

Фото 1. Драхма І ст. до н. е. Photo 1. A drachm of the 1st c. BC.

Фото 1. Драхма І ст. до н. е. Photo 1. A drachm of the 1st c. BC.

Зі зведенням третього будівельного горизонту (середина ХV ст.) формування архітектурного замкового ансамблю було в цілому завершено. у цей час на замку споруджується додаткова друга кам’яна замкова стіна (рис. 2). Для зміцнення захисту по периметру вона мала чотири приземисті напівкруглі башти-бастіони та висунуту за зовнішню лінію захисту п’ятикутну у плані триповерхову башту – барбакан. Перед новозбудованою захисною лінією у скельному моноліті видовбали зовнішній замковий рів. Час побудови та функціонування зовнішнього замкового рову добре датований монетами та медальйоном, знайденими на дні замкового рову. Це дві польські монети 1461 р., прусська монета 1558 р. та медальйон 1628 р. (рис. 19).

Фото 2. Залишки фундаментів круглого донжону. Photo 2. Remains of the foundations of the round donjone.

Фото 2. Залишки фундаментів круглого донжону. Photo 2. Remains of the foundations of the round donjone.

Планування перебудови комплексне, чітке і продумане до дрібниць. Під стінами барбакана через зовнішній замковий рів споруджується підйомний міст із системою противаг. Підіймати кількатонне полотно моста система дозволяла лише декільком особам і у стислі терміни. за розважливим замислом середньовічних архітекторів було збудовано оригінальну систему водопостачання. Вода надходила по дерев’яних трубах із сусідньої гори під природним тиском знизу вверх і заповнювала зовнішній замковий рів. Середньовічні проектанти передбачливо залишили на дні рову платформу-брід для можливих контратак захисників замку (фото 7). Поряд із платформою було залишено кілька вузьких перемичок висотою до 0,4 м із дна рову. Ще на етапі спорудження рову будівельники знали, що він буде з часом замулюватися і виникатиме необхідність його чистити. Потрібно буде спустити воду для того, щоб під час зливу води не пропав мальок риби і залишилися перемички.

Фото 3. Стовбові ями дерев’яних зовнішніх укріплень. Photo 3. Pile pits of exterior wooden fortifications.

Фото 3. Стовбові ями дерев’яних зовнішніх укріплень. Photo 3. Pile pits of exterior wooden fortifications.

За зовнішнім замковим ровом у середині ХV ст. було зведено палісад, де зосереджувалася господарська діяльність. Кордони палісаду добре простежуються на рельєфі місцевості. Вибіркове шурфування виявило, що на гребені невеличкого валу, який оточував палісад, було зведено дерев’яно-глинобитну стіну (рис. 20).

Фото 4. угорський денарій ХV ст. Photo 4. A Hungarian denarius of the 15th c.

Фото 4. угорський денарій ХV ст. Photo 4. A Hungarian denarius of the 15th c.

За непрямими свідченнями, замок у 1602 р. взяли облогою завдяки тому, що перерізали систему водопостачання. Саме тоді, мабуть, і виникла необхідність побудови колодязя у центральному замковому дворику, залишки якого спостерігаються і сьогодні (археологічно його ще не досліджували). таким чином, система водозабезпечення на замку мала певну еволюцію.

Перший етап – будівництво замку у ХІІІ ст. – криничка (за численними аналогіями, без наявності близько розташованого джерела води будівництво та заселення замкової гори було просто неможливим, здебільшого кринички на таких об’єктах не витримували великого попиту і з часом пересихали).

Фото 5. Залишки фундаментів будівлі (поч. ХІV ст.). Photo 5. Remains of the foundations of a buildings

Фото 5. Залишки фундаментів будівлі (поч. ХІV ст.).
Photo 5. Remains of the foundations of a buildings

Другий етап – функціонування другого будівельного горизонту (кінець ХІІІ – початок ХIV (?) – середина ХV ст. – колодязь-цистерна.

Третій етап – середина ХV ст. – 1602 р. – водопровід.

Четвертий етап – 1602–1644 рр. – колодязь.

Кінець ХV – XVI ст. – це час розквіту Невицького замку. Родина Другетів, яка отримала замок у володіння ще 1328 р., знову почала відігравати помітну політичну роль. у 1513–1520 рр. замок потрапив на карту угорського картографа лазаря, щоправда, з дещо помилковою локалізацією. у 1556 р. замок з відносною точністю наніс на карту австрійський картограф Вольфанг Лаціо [10].

Фото 6. угорська срібна монета Карла Роберта (поч. ХІV ст.) Photo 6. A Hungarian silver coin of Carl Robert (early 14th c.)

Фото 6. угорська срібна монета Карла Роберта (поч. ХІV ст.) Photo 6. A Hungarian silver coin of Carl Robert (early 14th c.)

 Археологічне дослідження центрального замкового дворику, де у стратиграфічно перемішаному культурному шарі було знайдено значну кількість господарського реманенту, зброї, посуду (рис. 9, 11), свідчить, що замок продовжував активне господарське та політичне життя. Серед найцікавіших знахідок виділимо наявність численних свідчень використання вогнепальної зброї. Це залізні ядра різного калібру (рис. 9: 22–24, 11: 22) та порохова мірка (рис. 9: 44). значний соціальний статус володарів замку підтверджує фламандська свинцева пломба від тюка сукна (рис. 9: 45), датована ХVІ ст. Вона виконувала функції своєрідного знаку якості для надзвичайно дорогої тканини. логічно стверджувати, що для роботи з таким сукном у замок запрошували найкращих кравців.

Фото 7. Скельний останець для броду у зовнішньому замковому рові. Photo 7. Residual rock for crossing in the exterior castle ditch.

Фото 7. Скельний останець для броду у зовнішньому замковому рові. Photo 7. Residual rock for crossing in the exterior castle ditch.

Після руйнації у 1644 р. замок не перебудовували і не пристосовували під жодні інші цілі. таким чином він дійшов до нас практично у первісному вигляді цілісним архітектурним ансамблем ХV – середини XVII ст. Цей факт поряд з наявністю багатющого археологічного матеріалу, який з часом допоможе не тільки відтворити замкові інтер’єри, але й реконструювати сам замковий побут епохи середньовіччя, ставить об’єкт у розряд непересічних. Як видатний пам’ятник середньовічної фортифікації, замок потребує вкрай обережного ставлення. На нашу думку, виникла гостра необхідність термінового створення історико-архітектурного заповідника “Невицький замок”.

Олександр Дзембас

ЛІТЕРАТУРА

  1. Дзембас О. В., Кобаль Й. В. Невицький замок: історичний нарис. – Ужгород, 2005. – С. 48–50.
  2. Попович І. І. Курган куштановицької культури в с. Невицьке на Закарпатті // Археологія. – 1985. – № 50. – С. 50–62.
  3. Попович І. І. Куштановицька група пам’яток // Пам’ятки гальштатського періоду в межиріччі Вісли, Дністра і Прип’яті. – Київ, 1993. – С. 268.
  4. Dzembasz O. V. Előzetes jelentés a nevickei vár feltárásáról // A Nyíregyházi Jósa András Múzeum évkönyve. – Nyiregyháza, 1999. – Vol. XLI. – S. 267–312.
  5. Дзембас О. В. Хронологічні горизонти пам’ятки Невицький замок // Науковий збірник Закарпатського краєзнавчого музею. – Ужгород, 2004. – Вип. VI. – С. 180– 190.
  6. Slivka M. Vallašek A. Hrady a hrádky na východnom Slovensku. – Košice, 1991. – S. 52.
  7. Медведев А. Ф. Ручное метательное оружие (лук, стрелы, самострел) VIII–XIV вв. // Археология СССР. Свод археологических источников. – Москва, 1966. – Вып. Е1–36.
  8. Dzembasz O. V. Előzetes jelentés a nevickei vár feltárásáról // A Nyíregyházi Jósa András Múzeum évkönyve. – Nyiregyháza, 1999. – Vol. XLI. – S. 275.
  9. Дзембас О. Готичний та ренесансний кахель Невицького замку // Науковий збірник закарпатського краєзнавчого музею. – ужгород, 2010. – Вип. ІХ–Х. – С. 140–197.
  10. Вавричин М., Дашкевич Я., Кришталович у. україна на стародавніх картах. Кінець XV – перша половина XVII ст. – Київ, 2004. – С. 96, 108, 134.

 

«Портал Археології Закарпаття» 395 23.10.2018 - 13:55

Готель ресторан «Під замком» у мальовничій місцині біля Невицького замку, за 12 кілометрів від Ужгорода.

Розробка сайтів в Ужгороді

Гарантійне обслуговування - 1 рік, адміністрування, технічна підтримка

Телефонуйте сьогодні:

+38 050 7000 736

+38 098 311 9070


Напишіть відгук

Пошук по сайту

Культури

Реклама:

ТОВ «Центр проектів»

Землевпорядні та геодезичні послуги, аерозйомка

☏ (095) 130-77-94

Офіси: в Ужгороді — 0951307794,

в Хусті — 0679355013,

в Берегові — 0990344235

centrproject.com

---------------

Зйомка відео в Ужгороді

☏ (050) 562-25-72

Зйомка весіль, корпоративів, свят, відеорепортаж

---------------

Найкращий косметолог в Ужгороді - вул. Корзо, 3

---------------

Ми Facebook


Замки Закарпаття

---------------

Галерея Art-UA - оригінальні твори видатних українських художників